Гармонійний розвиток дитини це –
не лише інтелектуальний розвиток,
але й розвиток фізичний,
емоційний, особистісний.
Робота психолога в школі полягає в пошуку оптимального способу взаємодії дитини, її родини, всіх учасників педагогічного процесу. Його призначення – допомогти дитині адаптуватися до вимог і правил школи, а педагогам у створенні умов для успішного навчання і розвитку дитини, свого певного комфортного внутрішнього середовища. Психологічний супровід навчання і виховання будується, виходячи з особливостей навчального закладу, контингенту учнів, традицій і творчого потенціалу педагогічного колективу, на виборі індивідуального «маршруту» супроводу, тобто програм, спрямованих не лише на вирішення проблем і ускладнень, але й на їх запобігання.
Беручи до уваги всі перелічені фактори слід зазначити, що в нашій гімназії психологічна робота за своєю спрямованістю ділиться на три напрями:
• робота з учнями;
• робота з педагогічним колективом;
• робота з батьками.
За своєю структурою всі напрямки містять практично одні й ті ж самі види роботи.
І. Робота з учнями.
Складається із профілактичної, діагностичної та корекційно-розвивальної діяльності.
До профілактичної діяльності можна віднести:
• проведення профілактичних лекцій за різноманітними темами, серед яких профілактика тютюнопаління, алкоголізму та наркозалежності, попередження насильницької поведінки і т.п.;
• ознайомлення із статистичними даними щодо запропонованих тем, створення власної статистики (для колегіуму);
• проведення інтерактивних занять, ігор, круглих столів, диспутів;
• перегляд відео матеріалів з метою попередження адиктивної поведінки.
Діагностична робота передбачає:
• дослідження психологічної адаптації учнів 5-х, 10-х класів;
• дослідження пізнавальної сфери школяра (увага, пам`ять, мислення);
• дослідження професійних здібностей і нахилів старшоклассників;
• дослідження особливостей емоційної сфери учня та його особистості в цілому;
• дослідження мотиваційної сфери і спрямованості особистості учня;
• дослідження міжособистісних стосунків та взаємин в колективі та родині.
При цьому застосовується багато психологічних методик з постійним оновленням методичного арсеналу. Так, наприклад, розроблена детальна чотирьохетапна програма профорієнтаційного дослідження старшокласників містить в собі 7 діагностичних ігор і 10 діагностичних методик (4 основних і 6 додаткових). До цієї діагностичної програми розроблений профорієнтаційний тренінг і просвітницька профорієнтаційна програма, яка б охоплювала всі паралелі гімназії від 5-х до 11-х класів.
Особлива увага приділяється дослідженню особистісної сфери і в першу чергу психофізіологічних показників. Для цього, окрім стандартних психодіагностичних методик, у гімназії використовується психофізіологічний апаратурний комплекс «Хист», який визначає швидкість реакції, лабільність нервової системи, певні здібності або, краще сказати, задатки кожної дитини.
Корекційно-розвивальна робота ведеться переважно за індивідуальним запитом (індивідуальною потребою). В 5-6-х класах (1-2-х гімназійних) переважає робота в групах в рамках занять з ейдетики, завданням яких є розвиток пам`яті на основі образу, уяви. Розроблений цикл занять розрахований на 34 тижні і проводиться 1 або 2 рази на тиждень. Для всіх вікових категорій проводяться заняття з розвитку логічного та творчого мислення. Крім того, зараз розробляється більш об`ємний курс розвиваючих занять на інтенсивне сприймання інформації.
Консультативна, просвітницька, навчальна діяльність включає в себе велику кількість ознайомчих бесід, зустрічей з цікавими людьми, з представниками соціальної служби, громадських та молодіжних організацій. Також сюди можна віднести перегляд відео матеріалів, створення власних сценаріїв і фільмів на різноманітні актуальні теми. Серед таких тем можна назвати тематику загальної районної програми для старшокласників, запровадженої Центром у справах сім`ї та жінок Деснянського району і розрахованої на три роки «Підготовка молоді до сімейного життя, збереження загального і репродуктивного здоров`я, родинного виховання». Проводиться консультування з питань адаптації до нових умов навчання, складових успіху сучасної молодої людини, мотивації і результативності навчання.
ІІ. Робота з педагогічним колективом:
Містить в собі дослідження особистісної сфери учителя, міжособистісних взаємин (взаємин в педагогічному колективі), факторів, що сприяють або заважають розвитку вчителя, виявляють стиль спілкування з учнями і т.п.
Крім того, педагогічний колектив повинен бути завжди в курсі останніх психологічних новинок, починаючи від оптимізації міжособистісного спілкування, і, закінчуючи особливостями поведінки людей схильних до адитивної поведінки.
На даному ми широко використовуємо психологічні тренінги, арттерапевтичні заняття для вчителів з метою релаксації, а також стимуляції їх творчого потенціалу.
ІІІ. Робота з батьками:
Так само, як і напрями роботи з учнями та вчителями, робота з батьками здійснюється якомога різнобічно: це і просвітницькі виступи на батьківських зборах, і розробка буклетів з актуальних питань (висвітлення проблем і надання порад); вивчення міжособистісних стосунків (дитина – батьки, батьки – батьки, батьки – учителі, учителі – учні) та вивчення «задоволеності» чи «незадоволеності» роботою школи з боку батьків. З батьками працюємо як у групах , так і індивідуально.
VІ. Навчальна діяльність психолога.
Підготовка до різних конкурсів, змагань, різноманітних зборів, засідань «Клубу юних психологів», написання учнями робіт на конкурс Малої Академії Наук.
Аналітична робота полягає у зведенні всіх існуючих даних щодо кожного класу і кожного колегіанта. На базі цих даних робляться висновки та певні рекомендації для учнів, для їх батьків, вчителів стосовно вирішення виявлених проблем. Рекомендації можуть бути універсальними (одні й ті самі для кожного учня і для кожного класу), а можуть бути індивідуальними. Рекомендації дозволяють застосовувати індивідуальний підхід для кожного, особливо до тих, хто потрапляє у створену картотеку дітей «групи ризику». Можуть бути спрогнозовані й описані певні варіанти поведінки окремих учнів у різних навчальних або критичних, стресових ситуаціях.
Системна комплексна робота психолога, куратора, учителів, батьків, спрямована на дітей, дає позитивні результати.
Так, для наочності, можна порівняти загальні дані діагностики рівня тривожності за методикою Спілбергера серед учнів «початкових» класів колегіуму за минулі роки. Ця методика дає певні дані про особистість учня, дозволяє скласти перший «тривожний» список класу, демонструє процес адаптації кожного нового середовища. За результатами цієї діагностики давалися певні рекомендації всім суб’єктам навчального процесу, які враховувалися. Певну корекційну, а разом з тим і просвітницьку роботу проводив психолог, і, головне, що більшість рекомендацій залишалася в силі і для наступних 5-тикласників гімназії, що можливо і зменшувало ситуативну тривожність новачків, й тим самим полегшувало їх адаптацію до нових умов навчання.
Накопичений досвід реалізації різноманітних форм взаємодії учнями, педагогами і батьками дозволяє стверджувати, що кожна з них окремо дозволяє досягти поставлені цілі. Однак, комплексне використання всіх цих форм дає набагато відчутніші, сприяє вирішенню вузьких задач, дозволяє вибудувати індивідуальний психолого-педагогічний підхід для кожної дитини.